То зараз я усе люблю і з задоволенням куштую щось нове, а в дитинстві мама ой як намучилась зі мною: я була страшенно вибагливою до їжі! Інколи, навіть мамине золоте терпіння закінчувалось і тоді вона говорила таку загадкову для мене фразу: "Тобі хіба лиш марципани подавай!" Я й уявлення не мала, що то таке "марципан", але те слово мені здавалось якимось казково - фантастичним і неодмінно смачнючим :-) Мама й сама не знала як і з чим їдять марципан, для нас він був синонімом до слова "лігумін"- щось дуже екзотичне і дуже смачне. І треба було мені чекати майже 20 років, щоб нарешті той загадковий наїдок побачити і спробувати! О, яка ж то була радість, коли одного разу мамина сестра привезла мені справжній марципан з Амстердаму! Та смакота вартувала стількох років очікування... Тепер усе набагато простіше - будь-яку забаганку можна купити в магазині або через інтернет, та все ж домашнє ні з чим не зрівняється. Завжди перед святами готую домашні марципани, потім печу з ними рідзвяні солодощі, а половину з'їдаємо і без випічки. А ще марципан можна заморозити і нічого йому не станеться:-)
Для марципана потрібно:
- 200г почищеного мигдалю (одного разу в мене не було мигдалю і я замінила його грецькими горіхами, вийшло теж цікаво і смачно)
- 280г цукрової пудри
- 2 білки
Додайте до мелених горіхів цукрову пудру і злегка збиті виделкою білки
Все гарно перемішайте. Суміш вийде досить липка, покладіть її в холодильник, на ніч і вона застигне до потрібної консистенції
Готовий марципан смачнючий уже сам по собі, а ще - це неперевершена начинка для класичного німецького різдвяного штоллена, оригінальна основа для печива і цікавий подарунок, зроблений своїми руками :-) Дякую, що завітали!
